Сайт вчителя початклових класів та образотворчого мистецтва

Антонової Людмили Федорівни

Щоб бути гарним вчителем, треба любити те, чому навчаєш,

і любити тих, кого навчаєш.

Я люблю дітей, всяких: гучних і тихих, слухняних і примхливих, чистеньких, доглянутих і неохайних, гарненьких і не дуже. На тій простій підставі, що вони - діти. Адже вчитель не повинен бути несправедливим, недобрим, жорстокою людиною, тому що найбільше дитину ранить несправедливість. Хороший вчитель має бути зразком вихованості і культури поведінки; грубість крики, образи в школі недопустимі.

Не загубити! Не втратити! Відродити! Ось головна змістова лінія, що проходить через мою педагогічну діяльність. Робота вчителя – це безмежне поле, на якому потрібно завзято та наполегливо працювати. Щодня пошук, щодня несподіванки, то прикрі, то кумедні, щодня – відкриття, які неможливі без натхнення.

Інколи думаєш – досить… Але є в нашій роботі щасливі й радісні моменти заради яких хочеться працювати, вдосконалюватися, і тоді схаменешся – все недаремно! І знову починаєш спочатку…

Вчитель є творцем дитячих душ, процес педагогічної творчості постійно підштовхує на пошуки нових методів і форм роботи з учнями.

Розуміти дітей – означає володіти щонайвищою майстерністю їхнього виховання. Хто виховує хороших людей, той і перемагає. Ми повинні піднятися до розуміння того, що кожна дитина, кожен учень – це Особистість, яку ми повинні відчути серцем, підтримати в разі необхідності, вселити надію на щасливе майбутнє. Головне – створити в людині Людину. Це як збудувати храм, що завжди не просто. Для цього потрібно змінити свою свідомість, перейти на інший рівень. Одягти інші окуляри. Інакше подивитися на світ. Але тільки так можна і себе вдосконалити і допомогти іншим досягнути життєвого успіху.